Порушення прав людини з боку працівників ТЦК і СП набули масового характеру, заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
"За результатами численних звернень громадян до Офісу Омбудсмана, можу чітко констатувати: порушення прав людини з боку працівників ТЦК та СП набули системного та масового характеру. Складається враження, що незаконні затримання та побиття від представників ТЦК та СП стали новим вірусним трендом, який не зупинити без жорсткої реакції держави", - написав він в телеграм-каналі в середу.
Лубінець повідомив, що в середу зʼявилася пропозиція від народного депутата України Олексія Гончаренка щодо виклику омбудсмана України до Парламенту для обговорення проблеми порушення прав громадян України під час мобілізаційних заходів, яка не набрала достатньої кількості голосів.
"Водночас публічно заявляю, що я готовий у будь-який момент особисто прибути та представити свій детальний аналіз цієї ситуації та запропонувати механізми вирішення цієї проблеми у правовому полі", - написав він.
За словами омбудсмана, фіксуються не просто окремі порушення, а відверті прояви насильства та зловживання владними повноваженнями.
Серед найбільш кричущих випадків: фізичне насильство та непоодинокі випадки побиття громадян (наявні ситуації, коли групи людей силоміць затримують на вулицях, у торгових центрах, біля метро, застосовуючи грубу фізичну силу), збивання людей на дорогах. (надходять повідомлення про випадки, коли працівники ТЦК та СП навмисне спричиняють ДТП, щоб примусово зупинити велосипедистів або мотоциклістів).
Офіс омбудсмана фіксує такі порушення законодавства з боку працівників ТЦК та СП як: позбавлення права на правовий захист (працівники ТЦК та СП не допускають адвокатів до затриманих осіб, перешкоджаючи їм скористатися своїми законними правами), приховування інформації про затриманих громадян (родичі та правозахисники не можуть отримати інформацію про місце перебування затриманих, що є прямим порушенням прав людини).
А також: недопущення представників Уповноваженого ВРУ з прав людини (через недопуск вони не можуть здійснювати контроль за дотриманням прав затриманих, що перешкоджає ефективному захисту громадян), примусове підписання документів (є численні свідчення, що людей змушують підписувати повістки або інші документи без роз’яснення їх змісту та правових наслідків), затримання без належних підстав (відомі випадки, коли мобілізаційні заходи застосовувалися до осіб, які мають законні підстави для відстрочки або взагалі не підлягають мобілізації).
Лубінець зазначив, що системність та масштабність цих порушень потребують термінових рішень на державному рівні задля забезпечення додержання прав людини в межах мобілізаційного процесу.