Банкір Януковича повертається під виглядом мецената

На четвертому році повномасштабної війни в інформаційному просторі раптово з’являється Олексій Омельяненко — колишній депутат Київради від Партії регіонів, ексзаступник голови правління державного «Укргазбанку», фігурант низки кримінальних справ і не менш колоритних журналістських розслідувань.

Сьогодні Омельяненко позиціонує себе як волонтер та меценат, що допомагає українській армії через благодійний фонд «Надія». Але за гучними повідомленнями про допомогу — знайомі обличчя і добре відомі схеми.

Нові обличчя старого оточення

Фонд «Надія», через який здійснюється благодійна активність, має співзасновниць із промовистими прізвищами — Віту Присяжнюк та Марину Дубіль. Перша — родичка колишнього міністра АПК часів Януковича Миколи Присяжнюка. Друга — дочка багаторічного нардепа Валерія Дубіля, якого пов’язують із впливовими угрупованнями Чернігівщини та столичним земельним бізнесом.

Серед союзників Омельяненка також фігурує Павло Халімон — народний депутат від «Слуги народу», чия біографія вже прикрашена розслідуваннями про вимагання у фермерів, придбання нерухомості за заниженими цінами та зв’язки з Дубілем.

Кожен дрон, який ця команда передає армії, супроводжується рекламними публікаціями, фотозвітами, коментарями. Все для того, аби суспільство точно запам’ятало, хто саме сьогодні рятує країну.

Повернення без каяття

Після Революції Гідності Омельяненко надовго зник із публічного простору. На момент розпаду Партії регіонів він очолював її фракцію в Київраді. У 2018 році став фігурантом справи про розкрадання понад 160 мільйонів гривень із державного банку.

За версією слідства, кошти виводилися через фіктивні фірми й “підконтрольні приміщення”, за оренду і ремонти яких банк справно платив. Частину грошей переказували в офшори.

Омельяненка взяли під варту. Призначили заставу — 90 мільйонів. Потім зменшили до трьох. Потім — звільнили під особисте зобов’язання. Без браслета. Без паспорта в суді. І без галасу.

Ніхто особливо не збурився. Банкір зник із радарів. До пори. Тепер — знову в кадрі.

Конфлікт на Оболоні: рейдерство по-старому

У 2024 році фірми з орбіти Омельяненка почали претендувати на ласі ділянки на Оболоні. Йдеться про комплекс будівель на вулиці Лебединській, 6, площею 8600 кв. м.

Ці об’єкти колись належали «Київміськбуду-1», де Омельяненко очолював наглядову раду. Через неповернення кредиту в 164 млн грн майно перейшло до державного «Укргазбанку», який виставив його на торги. Але з’явилась фірма «Епіка-2017», яка заявила свої права, посилаючись на сумнівні документи з 1998 року.

Журналісти встановили, що договір, на який посилається «Епіка-2017», найімовірніше фіктивний. А за вказаною адресою взагалі не фіксувалося жодної реєстрації майна в ті роки.

Паралельно з юридичним наступом — фізичне захоплення об’єкта: вибиті ворота, завезені вагончики, невідомі особи на території. І попри це, фірма «Лебединський консалт» — легальний переможець торгів — уже двічі програвала в суді.

Політичний камбек під прикриттям благодійності

Передача дронів і РЕБів фондом «Надія» щоразу супроводжується піар-хвилею: десятки публікацій, світлини, коментарі у ЗМІ. Часом здається, що витрати на медіа — вищі за вартість самих дронів.

При цьому жодного легального бізнесу у самого Омельяненка не зафіксовано. Як і джерел доходу, здатних пояснити його раптову щедрість.

Імовірно, нова активність — не про альтруїзм. Це — ретельно продуманий політичний камбек. А фонд «Надія» — не просто інструмент допомоги, а платформа для тих, хто хоче повернутися в гру під новими гаслами.

Не про дрони

Благодійність під час війни — це не про піар. Це про довіру.
А коли на цій благодійності піаряться фігуранти банківських справ, фахівці з дерибану та політичні хіміки з минулого — це вже не допомога. Це — політична репетиція.

За показною турботою про армію ховається знайома стратегія: створити позитивний образ, обнулити репутацію, увійти у нові конфігурації. Все це — під виглядом “волонтерства”.

Питання не в тому, скільки дронів передали. Питання — хто платить, з якою метою і чому саме зараз. Хоча відповідь очевидна: Омельяненко хоче відмити свою репутацію і знову опинитися біля годівниці. Тієї самої, з якої вже колись їв — нахабно, системно і без наслідків.